Ти близько.
Як повітря...
На відстані одного подиху -
лише вдихнути...
Чому ж я шукаю Тебе
десь
там
?
Шукаю то з мапою,
то навпомацки.
Болить спина, натомлені ноги...
Блукаю лісами-полями, далекими світами.
Аж поки загублю стежку додому.
Знаходжу, вертаюсь.
Щоб завтра знову вирушити на пошуки
Тебе.
А Ти все так само близько -
на відстані одного подиху.
Йдеш зі мною в мою мандрівку
у світи далекі...
Наглянути, аби дитя не загубилося.
Колись я таки допетраю,
що Ти — на відстані подиху.
Ближчий, аніж одежа.
І ми будемо сміятися,
що я так довго не могла докумекати
таку очевидність:
Ти близько — на відстані подиху.
І я сміятимусь голосніше за Тебе...
а потім спитаю:
“Навіщо Ти ходив зі мною
у темні ліси
у широкі поля
у високі гори
?
Навіщо дозволив мені блукати
сотнею стежок,
якщо був лиш на відстані подиху?
А Ти усміхнешся у вуса і мовиш:
“Дитино, ти ніколи не побачила б,
як цвітуть серед луки стокротки,
коли б не ходила шукати Мене у далекі світи...”
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Пасхальное яйцо. - Сергей Сгибнев Мне было очень грустно, но я вынужден был признать, что не свободен от прошлых мирских привязанностей. Читая о Бое, зная о Боге, слушая и говоря о Боге, многие люди, тем не менее, не знают Бога, не имеют с Ним близких отношений. Они не понимают величия беспримерной жертвы Иисуса Христа, не подчинены безоговорочно требованиям Слова Бога – Библии. И все их устремления, и понимания, и правильность, и доброта, и желания делать добрые дела – все это, в конце концов, превратится в тлен, как превратилось в тлен пасхальное яйцо.
- Посему станем праздновать не со старою закваскою, не с закваскою порока и лукавства, но с опресноками чистоты и истины. (1-е Коринфянам 5:8). АМИНЬ!!
